Колоректальний рак - ризики виникнення

Фактори ризику колоректального раку (рак ободової кишки, рак прямої кишки). Факторами ризику називають чинник чи фактор, що збільшують імовірність розвитку захворювання, в тому числі раку кишківника. Різні злоякісні новоутворення мають різні фаткори ризику. Фактори ризику, такі як паління можна корегувати, інші (вік, спадкові дані тощо) є незмінними. Однак наявність факторів ризику не завжди призводять до розвитку того чи іншого захворювання. Більше того, люди які не мають факторів ризику, можу хворіти на рак кишківника.

Дослідники знайшли декілька факторів ризику, що збільшують шанси тої чи іншої людини захворіти колореткальним раком.

ФАКТОРИ РИЗИКУ, ЩО МОЖНА ЗМІНИТИ: більшість факторів стосуються способу життя, сюди входять дієта, вага, фізичні навантаження тощо, такі чинники мають сильний вплив на потенціювання ризиків і інших онкологічних хвороб.

• Надмірна вага: якщо ви маєте зайву вагу аба ожиріння, у вас підвищений ризик розвитку колоректального раку. Доведено в наукових статтях, що ожиріння підвищує ризик раку ободової чи прямої кишки у чоловіків та жінок, однак чоловіки мають вищі ризики. Тому утримуючи вагу свого тіла в межах фізілогічної норми ви знижуєте ризик розвитку раку.

• Відсутність фізичної активності: якщо ви не активні фізично у вас вищі ризики розвитку колоректального раку. Регулярні помірні фізичні навантаження та активність можуть допомогти знизити ризик онкологічних хвороб.

• Дієта: надмірне вживання в раціоні "червоного" м'яса (свинина, яловичина, баранини чи печінки) та обробленого м'яса (сосиски, хот-доги, тощо) підвищують ризик розвитку колоректального раку. Також доведено, що готування м'яса при високих температурах (смажіння, копчіння та грилювання) утворює хімічні речовини, що можуть збільшити ризики розвитку раку. Доведено також, що зниження рівня вітаміну Д в крові також може збільшувати ваш ризик. Тоді як щоденне вживання 5 різних овочів чи фруктів, обмеження чи виключення червоних видів м'яса, напої із цукром знижують разики розвитку колоректального раку.

• Паління: тривале паління (≥ 5 років) підвищує ризики колоректального раку. Паління це відомий фактор ризику раку легень, однак він може призводити і до розвитку інших злоякісних новоутворень.

• Алкоголь: на сьогодні немає достовірних даних про негативний вплив алкоголю на розвиток колоректального раку. Однак доведено в окремих дослідженнях, що важкі види алкоголю посилюють ризик захворюваності. Дієтелоги та огнкологи рекомендують не вживати алкоголь, у протилежному випадку рекомендується не вживати алкоголь частіше 2-х разів на день чоловікам та 1-го жінкам.

ФАКТОРИ РИЗИКУ, ЩО НЕ МОЖНА ЗМІНИТИ.

• Вік: з роками ризик колоректального раку зростає. Молоді люди можуть захворіти на нього, проте набагато частіше цю хворобу реєструють у населення після 50 років. Ряд скринінгових програм Європи та США показали, що захворюваність на колоректальний рак зростає серед людей молодше 50 р. без об'єктивної причини.

• Поліпи, аденоматозні поліпи в анамнезі: у вас в анамнезі є діагноз аденоматозний(і) поліпи (аденоми) кишківника то ризик розвитку колоректального раку підвищений. Особливо якщо поліпи великі чи їх багато або в будь -якому з них виявляється дисплазія під час біопсії. Якщо у вас був колоректальний рак, хоча він був повністю видалений, у вас залішається ймовірність розвитку нової пухлини в інших відділах товстої кишки та прямої кишки. Така Імовірність стає більшою, якщо колоректальний рак вивили у молодості.

• Запальння та хвороби товстої кишки в анамнезі: доведено,якщо у вас запальне захворювання кишечника (ЗЗК), включаючи виразковий коліт або хворобу Крона, ризик колоректального раку збільшується. ЗЗК - це стан, при якому товста кишка запалюється протягом тривалого періоду часу. У людей, які страждають на ЗЗК протягом багатьох років, особливо якщо їх не лікувати, часто розвивається дисплазія. Дисплазія - це термін, який використовується для опису клітин слизової оболонки товстої кишки або прямої кишки, які виглядають ненормально, але не є раковими клітинами. З часом вони можуть перерости в рак. Якщо у вас ЗЗК, вам доведеться почати обстеження на колоректальний рак, коли ви молодші, і проходити обстеження частіше ніж у звичайних випадках.

• Сімейний анамнез колоректального раку або аденоматозних поліпів: Більшість колоректальних раків виявляється у людей без сімейного анамнезу колоректального раку. Тим не менш, приблизно у кожної третьої людини, із таким діагнозом є інші члени родини, які також хворіли на нього. Люди з наявністю в анамнезі колоректального раку у родича першого ступеню (батька, брата, сестри чи дитини) піддаються підвищеному ризику. Ризик ще вищий, якщо у цього родича був діагностований рак у віці молодше 50 років, або якщо хворіли не більше ніж 1 родич першого ступеню. Причини такого явища до кінця не встановлено, проте відомо, що ЗН можуть “передаватись в сім’ї” через спадкові гени, спільні фактори навколишнього середовища або певну їх комбінацію. Наявність членів сім'ї, які перенесли аденоматозні поліпи, також пов'язане з більш високим ризиком раку товстої кишки. NB! Якщо у вас є сімейний анамнез аденоматозних поліпів або колоректального раку, поговоріть зі своїм лікарем про можливу необхідність початку скринінгу до 45 років. Якщо у вас були аденоматозні поліпи або колоректальний рак, важливо повідомити про це своїх близьких родичів, щоб вони могли передати цю інформацію своїм лікарям і розпочати обстеження у правильному віці.

• Спадкові синдроми: 5% людей що захворіли на колоректальний рак розвивається успадкували мутації генів, що спричиняють сімейні синдроми із розвитком ЗН в тому числі і рак кишечника. Найбільш поширеними спадковими синдромами, пов'язаними з колоректальним раком, є синдром Лінча (спадковий неполіпозний колоректальний рак, або СНКР) та сімейний аденоматозний поліпоз (САП), інші більш рідкісні синдроми також можуть збільшити ризик колоректального раку.

• Синдром Лічна: синдром Лінча є найпоширенішим спадковим синдромом колоректального раку. На його частку припадає від 2 - 4% усіх колоректальних раків. У більшості випадків цей розлад викликаний спадковим дефектом гена MLH1, MSH2 або MSH6, але зміни в інших генах також можуть спричиняти цей синдром Лінча. Захворювання пов’язане з цим синдромом, має тенденцію розвиватися, ще коли люди відносно молоді. Люди з синдромом Лінча можуть мати поліпи, але, як правило, мають не всі. Ризик колоректального раку протягом життя у людей з цим станом може досягати 50%, але це залежить від того, який ген уражений.

• Сімений адноматозний поліпоз: САП індукується мутаціями гена АРС, які успадковуються від батьків. Близько 1% усіх колоректальних раків викликані мутацією гену FAP. При САП сотні - тисячі поліпів розвиваються у товстій кишці та прямій кишці людини, вже починаючи з 10 - 12 р. Рак зазвичай розвивається у 1 або кількох з цих поліпів вже у 20 років. До 40 років майже всі люди з САП хворіють на рак товстої кишки. Радикальним лікування є хірургічне - видалення усієї товстої кишку. Люди з САП також мають підвищений ризик раку шлунка, тонкої кишки, підшлункової залози, печінки та деяких інших органів.

Існує 3 підтипи САП:

1. "Ослаблений САП" у пацієнтів розвивається менше поліпів (менше 100), а колоректальний рак, як правило, виникає в більш пізньому віці (40-50 років).

2. Синдром Гарднера - це тип САП, який також викликає пухлини шкіри, м’яких тканин і кісток.

3. Синдром Турко - рідкісне спадкове захворювання, при якому люди мають більший ризик розвитку багатьох аденоматозних поліпів та колоректального раку. Люди з синдромом Турко, які мають ген APC, також ризикують отримати специфічний тип раку мозку, який називається медулобластома.